Програмна політика, яка була опублікована в січні 2017 року, осмислює поточну ситуацію на Сході України як досвід, що переживали люди з обох сторін лінії розмежування – частини так званих «ДНР», «ЛНР» та інших регіонів, непідконтрольних уряду України, як і регіонів під контролем уряду. Цей звіт намагається контекстуалізувати різні досвіди та запропонувати набір рекомендацій щодо програми розбудови миру для місцевих та міжнародних організацій. Завантажити Програмну політику англійською можна тут
Регіон: Південний Кавказ
Розуміючи діалог: Аналітичний звіт за результатами опитування учасників діалогу:
Опитування учасників діалогів третього треку проводилось в березні та квітні 2018 року Центром дослідження медіації та діалогу Києво-Могилянської академії, яке підтримувало РСі. Воно проводилось заради перевірки гіпотези, яка виникла раніше в процесі вивчення патернів та ризиків діалогів третього треку в Україні. “Розуміючи діалог в Україні: аналітичний звіт за результатами опитування учасників діалогів, 2018” можна завантажити тут англійською українською та російською
“Діалог у місцевих громадах: Рекомендації для органів місцевого самоврядування” Посібник від Інституту миру і порозуміння
Партнерська організація Ініціативи за Мирні Зміни в Україні – Інститут миру і порозуміння – видав посібник “Діалог у місцевих громадах: Рекомендації для органів місцевого самоврядування” (березень 2019), що допомагає налагодити діалог за участі місцевої влади. Переходьте сюди, щоб прочитати посібник українською
Робота ДіГ із темою історичної пам’яті у Бериславі
Ініціатива за Мирні Зміни працює в партнерстві з Інститутом миру і порозуміння, підготувавши 12 фасилітаторів діалогу в 4 громадах Херсонщини.
ДіГ сформувалася у Бериславі, де представники двох громад та представник місцевої влади були підготовлені як фасилітатори діалогів. ДіГ мала на меті знайти спосіб встановлення діалогу як формального підходу для балансування різноманіття в громаді, надаючи змогу та просуваючи партисипативні способи прийняття рішень.
В Бериславі контраверсійне питання стосувалось закону про декомунізацію, який підтримав український парламент в 2015 році та, з-поміж іншого, передбачав демонтаж символів радянського минулого. Мешканці Берислава мали різні погляди як на радянську історію, так і на самі символи. Демонтаж пам’ятника Леніну в 2015 році підвищив напругу у місті та призвів до розділення у спільноті. Щоб знизити напругу навколо ситуації з пам’ятником, місцева ДіГ провела серію діалогів з людьми з різними точками зору на тему «Як бути з пам’ятним місцем, беручи до уваги новий закон України та різні погляди мешканців»?
Порозуміння вдалося досягнути, коли мешканці погодились розпочати спільну роботу проектом реконструкції пам’ятника, яка дозволила б виконати умови закону України, але й врахувала всі історичні періоди розвитку міста та погляди його мешканців. Робота ДіГ допомогла покращити порозуміння між сторонами у громаді та нівелювати відчуття загрози навколо пам’ятника, а також налагодила спілкування між різними групами в самій громаді.
Використання Діалогової ініціативної групи для розбудови довіри в селищі Музиківка
Селище Музиківка розташоване на Півдні України в Херсонській області біля адміністративного кордону з Кримом. Коли український уряд розгорнув реформу територіальних адміністрацій, Музиківка стала однією з перших громад, яка почала формуватись в 2016 році.
Реформа пропонувала кращі механізми прийняття рішень та бюджетного розподілу на локальному рівні, що, за словами голови громади, «потребувало креативності та відповідальності». Нестача сили для прийняття власних рішень в минулому призвело до того, що рішення приймались невідповідально і це впливало на надання послуг населенню. Чимало проблем обговорювались, але далеко не завжди вдавалося їх вирішити.
Інститут миру і порозуміння почав працювати в Музиківці влітку 2018 року, розбудовуючи ДіГ через підготовку фасилітаторів, які були здатні визначити конфліктні проблеми, проаналізувати їх та розробити дизайн процесу для вирішення цих проблем. Люди з громади також мали нагоду розвинути власні навички через залучення до діалогових ініціатив:
“Всім учасникам сподобався підхід” – поділився один з учасників тренінгу – “деякі з них почали користуватись діалоговими принципами у своїй роботі та повсякденному житті. Наприклад, представник місцевої влади почав користуватись інструментами ефективної комунікації з військовослужбовцями і він відмітив, що стосунки з ними стали набагато кращими”.